- прокладач
- -а́, ч., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь і т. ін.Той, хто щось прокладає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прокладач
Смотреть что такое "прокладач" в других словарях:
прокладач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
